Матеріали до уроків

Перелік історичних діячів, яких мають знати п’ятикласники при вивченні теми 
"Про кого розповідає історія"

Аскольд та Дір – перші правителі Київської Русі.
Ігор – князь Київської Русі, якого вбили древляни під час збору данини.
Володимир Мономах – князь Київської Русі, автор «Повчання дітям …».
Іларіон – митрополит Київської Русі.
Алімпій – іконописець Київської Русі.
Агапій – чернець Києво-Печерського монастиря, лікар.
Роман Мстиславович – князь, який утворив Галицько-Волинську державу.
Данило Галицький – князь Галицько-Волинської держави, мав титул «король-Русі» та вів постійні війни з монголо-татарами.
Іван Мазепа – гетьман і меценат, який вкладав багато коштів на будівництво шкіл та церков, боровся за звільнення України з-під влади Російської імперії.
Григорій Сковорода – філософ, письменник і педагог, автор вислову «Світ ловив мене та не впіймав».
Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – українські письменники, які заклали основи національного відродження.
Степан Бандера та Андрій Мельник – лідери Організації Українських Націоналістів.
Роман Шухевич – командир Української повстанської армії в роки Другої світової війни.
І. Кожедуб, Р. Малиновський, С. Тимошенко, А. Єрьоменко, К. Москаленко, П. Рибалко, С. Тимошенко – маршали Радянського Союзу українського походження.
Сидір Ковпак – радянський партизан, який знищував німецькі війська в роки Другої світової війни.
КОНСПЕКТ УРОКУ З ІСТОРІЇ УКРАЇ

Тема уроку:	Чому мова є джерелом знань про минуле?
Мета уроку:	познайомити учнів із значенням мови та усної народної творчості для вивчення історичного минулого; розвивати вміння та навички роботи з текстом підручника; вчити будувати коротку зв’язну розповідь; виховувати шанобливе ставлення до української мови та пам’яток усної народної творчості.
Тип уроку:	урок засвоєння нових знань.
Обладнання:	підручник для 5-го кл. Історія України / О. Пометун – К.: Освіта, 2013. – 192 с., роздавальні картки.
Організаційний момент:	Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Перевірка домашнього завдання:	1) Гра «+або-» для учнів середнього рівня: 1. Пам’ятки історії, які існують у письмовому вигляді мають назву писемні джерела. 2. Рукописи, книги, мемуари, листи, щоденники, літописи, газети, написи на камені і стінах є писемними джерелами. 3. Матеріалом для письма були папірус, пергамент, береста, папір. 4. Архів -  це місце, де зберігаються писемні джерела. 5. Архіваріус – це людина, яка займається вивченням письмових джерел в архіві. 6. «Повість минулих літ» є прикладом писемного джерела.  2) Гра «Хто швидше»: 1. Що таке писемні джерела? 2. Назвіть види писемних джерел? 3. Що було матеріалом для створення писемних джерел? 4. Про що повідомляють писемні джерела? 5. Як пов’язані писемні джерела з архівами?
Мотивація навчальної діяльності учнів:	Слово вчителя. Українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. Без мови немає народу. Мова є засобом спілкування між людьми.Усі сторони людського життя супроводжує мова. Завдяки мові ми пізнаємо навколишній світ. Мова — це джерело знань про минуле нашого народу, сьогодення та майбутнє.
Актуалізація опорних знань учнів:	1) Евристична бесіда: 1. Що таке історичне джерело? 2. Назвіть види історичних джерел? 3. Що таке усне джерело? 4. Що таке писемні джерело? 5. Що таке зображувальне джерело?
Засвоєння нових знань:	1) Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» «Мова». Форма перевірки – фронтальне опитування. 2) Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» «Чи можна вважати мову джерелом знань про минуле? 3) Розповідь вчителя «Історизми». Форма перевірки - гра «Хто більше». 4) Інтерактивна вправа «Прес»: Завдання – Що таке усна народна творчість? Я вважаю, що …  …тому, що…  … наприклад… Отже (тому), я вважаю…  5) Робота учнів з текстовою схемою «Види усної народної творчості»: Завдання – Заповніть таблицю «Види усної народної творчості». Усні джерела: Писемні джерела: Зображувальні джерела: 1. Прислів’я. 2. Приказки. 3. Прикмети. 4. Байки. 5. Гуморески.                               6. Колядки. 7. Щедрівки. 8. Легенди. 9. Загадки. 10. Казки.                                     11. Скоромовки. 12. Балади. 13. Думи. 14. Пісні. 15. Анекдоти. Форма перевірки – робота в парах (взаємоконтроль). 6) Самостійна письмова робота учнів з текстом історичного джерела на С. 51 підручника «Розмова Дніпра з Дунаєм»: Завдання – Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання: 1.     Про що і про кого йде мова? 2.     Про які події йде мова? 3.     Що в тексті є правдою, а що вигадане?
Первинне закріплення нових знань:	1) Диференційована робота: Середній рівень – гра «Так-Ні» у письмовій формі: 1. Історизми – це слова, які зникли із мови у процесі історичного розвитку. 2. Князь, гетьман, курінь, отаман є прикладом історизмів. 3. Все, що створено словом людини від давнини до сьогодні має назву усна народна творчість. 4. Прислів’я, приказки, прикмети, байки, колядки, легенди, казки та пісні є видами усної народної творчості. 5. Усна народна творчість є пам’ятками історії. 6. Усна народна творчість є усними та писемними історичними джерелами. Достатній рівень – інтерактивна вправа «Незакінчене речення» у письмовій формі: 1. Історизми – це … 2. Прикладами історизмів є … 3. Усна народна творчість – це … 4. Видами усної народної творчості є … Високий рівень – гра «Фантазуємо»: 1. Уявіть,що Ви історик і Вам запропонували досліджувати нові слова історизми у писемних джерелах. Чому б Ви погодилися займатися даною справою? 2. Уявіть,що Ви історик і Вам запропонували досліджувати усну народну творчість. Чому б Ви погодилися займатися даною справою?
Підсумок уроку:	1) Рефлексія за допомогою інтерактивної вправи «Мікрофон»: На уроці мені сподобалося … На уроці мені не сподобалося … Я б хотів більше дізнатися про …
Домашнє завдання:	1) прочитати § 7 підручника.

 

НИ (5 КЛАС)