Методична скарбничка

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Типи і структура

уроків з історії у загальноосвітніх навчальних закладах

 Урок - це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує актив­ну та планомірну навчально-пізнавальну діяль­ність групи учнів певного віку і рівня підготов­ки, спрямовану на розв’язування визначених завдань. Визначенням охоплені всі ком­поненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація і керування, всі дидактичні елементи. Таким чином, урок пе­редбачає колективно-індивідуальну взаємодію вчителя і учнів.

Структурування будь-якого уроку розпочи­нається з усвідомлення і правильного, чіткого визначення мети - чого учитель хоче досягти. Потім визначаються засоби, які допоможуть у досягненні мети, та способи - як учитель діяти­ме, аби мету було досягнуто.
Мета уроку в сучасній школі характеризуєть­ся конкретністю, чіткістю, логічністю. Наприк­лад, актуалізувати попередні знання, уміння, навички, безпосередньо пов’язані з темою уро­ку; сформувати в учнів нові поняття і способи дій; удосконалити навички роботи з текстом; за­кріпити вміння висловлювати власну точку зору.
Тип уроку залежить від дидактичної мети. Ко­жен тип уроку має свою структуру, характеризу­ється взаємопов’язаністю елементів уроку.

Розглянемо основні типи уроків з історії.

Урок засвоєння нових знань. Основними зав­даннями таких уроків є вивчення певного обся­гу теоретичних відомостей, формування понять. Структура уроку засвоєння нових знань: орга­нізація учнів і перевірка домашнього завдання; повторення вивченого матеріалу (активізація і корекція опорних знань); мотивація навчальної діяльності; оголошення теми і мети уроку; вив­чення нового матеріалу; узагальнення і система­тизація знань; підсумки уроку і повідомлення до­машнього завдання.
Основним етапом уроку цього типу є викла­дання нового матеріалу. При цьому може бути самостійна робота учнів: самостійне вивчення нового матеріалу або відповіді на тести.
Урок формування вмінь і навичок. Осно­вним на цих уроках є самостійна робота учнів, наприклад робота з картами. Структура уроку формування вмінь і навичок: організація учнів і перевірка домашнього завдання; повторен­ня вивченого матеріалу, який стосується прак­тичної роботи; мотивація навчальної діяльності; оголошення теми і мети практичної роботи; са­мостійна робота учнів; підсумки уроку і повідом­лення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок. На уроках цього типу основне місце займає самос­тійна робота учнів, проте аналізують її й оціню­ють інакше, ніж на уроках формування вмінь і навичок. Учителя цікавить насамперед, на­скільки вміло і самостійно використовують свої знання учні під час виконання тієї чи іншої ро­боти. Самостійна робота учнів на уроках цьо­го типу охоплює практичні роботи, виконання яких потребує значного обсягу знань. Структу­ра уроку застосування знань, умінь і навичок: організація учнів перевірка домашнього завдання; повторення вивченого матеріалу; актуаліза­ція і корекція опорних знань, умінь і навичок; мотивація навчальної діяльності; оголошення теми і мети практичної роботи; самостійна ро­бота учнів; підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань. Такі уроки присвячуються узагальненню і систематизації знань учнів, набутих у процесі вивчення відповідного розділу навчальної про­грами курсу. Структура уроку узагальнення і систематизації знань: організація учнів і перевірка домашнього завдання; оголошення теми, мети уроку і мотивація навчання школярів; відтворення і узагальнення понять та засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень; підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки знань, умінь і навичок. На цих уроках учні виконують практичні роботи, розв’язують проблемні ситуації. Для перевірки в комплексі знань, умінь і навичок проводять контрольні роботи, на які відводять спеціаль­ні уроки. Особливістю цих уроків є те, що учні працюють цілком самостійно. Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок: організація учнів; оголошення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності; самостійна робота учнів; підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок. У навчальному процесі навчальних закладів серед інших типів занять важливе місце посідає комбінований урок. Саме типова структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності.

Зупинимось коротко на деяких особливостях комбінованого уроку з історії відповідно до його типової структури:

1.       Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

2.       Перевірка домашнього завдання.

3.       Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.

4.       Узагальнення й закріплення вивченого на Уроці.

5.       Висновки й підсумки роботи на уроці.

6.       Домашнє завдання.

Розглянемо детальніше кожен крок такого уроку.

На початку заняття головне - організувати учнів на подальшу інтенсивну роботу за принципом «швидко й чітко». Для цього стануть у пригоді запитання, що стосуються найважливіших історичних подій, повідомлення типу «Чи знаєте ви, що...» тощо.
На перевірку домашнього завдання, як правило, відводиться 10-15 хв. За цей час потрібно опитати максимальну кількість учнів. Головне при цьому показати, що задані завдання обов’язково підлягають перевірці. В організації роботи на цьому етапі доцільний історичний диктант чи тест.
Мотивація й пояснення нового матеріалу також потребують багато часу, тому вчителю від­разу потрібно організувати учнів на чітку роботу. Для цього доцільно попередньо написати на дошці тему та план уроку, а також перелік основних понять (відповідно до програми). Типовою проблемою цього етапу є прагнення вчи­теля пояснити все, наполягання на тому, щоб учні якомога більше записали. Варто пам’ятати, чим більше вчитель диктує, тим менше учень розуміє, адже його головне завдання - встигнути записати.
Тому пропонується для пояснення нового матеріалу скористатися опорними схемами, пере­глянути з учнями словник основних понять і ви­користати деякі прийоми роботи з підручником. Доцільно запропонувати учням висловити свої міркування з питань теми.
Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу може здійснюватися у формі розв’язування проблемних ситуацій, роботи з карта­ми, складання схем і запитань один одному, наведення прикладів і т. д.
Висновки й підсумки роботи можна ефективно провести у формі діалогів: «Що ми розглянули?», «Що найважливіше з теми?», «Що ти дізнався нового?» тощо.

Коли вчитель дає домашнє завдання, його обов’язково потрібно записати на дошці й перевірити, щоб учні занотували в зошит. Доречно дати рекомендації з виконання домашнього завдання. Для кращого засвоєння теми можна за­пропонувати підготувати цікаві матеріали з до­даткових джерел (але обсяг таких матеріалів має бути невеликим). На завершення заняття вчи­тель має висловити оцінку роботи всього класу і окремих учнів. Така оцінка кожного разу повинна мати позитивне забарвлення.